dovira@knmu.kharkov.ua
| Кафедра акушерства та гінекології №1 |
 |
Професори кафедри: Капустник Н.В., Ліпко О.П., Мерцалова О.В., Потапова Л.В.; доценти: Демиденко О.Д., Муризіна І.Ю., Плахотна І.Ю., Ткачова О.В., Шарашидзе К.З., Щедров А.О.; асистенти: Бородай І.С., Горбатовська Е.В., Диннік О.О, Карташова М.О., Курічова Н.Ю., Скорбач О.І., Юркова О.В.; аспіранти: Шелест Н.В., Чехунова А.О., Полякова Є.М.; лаборанти: Фесенко Т.Г. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА РОБОТА Педагогічна робота полягає у навчанні:
Навчання на кафедрі проводиться українською та англійською мовами. При організації навчального процесу на кафедрі використовуються як традиційні навчально-методичні підходи, так і нові форми навчання з акушерства та гінекології. До нових напрямів у навчально-методичній роботі належать:
Викладачами кафедри здійснюється контроль щодо поглибленого засвоєння студентами практичних навичок, відповідно Освітньо-професійних програм «Медицина», «Стоматологія» та проекту Стандарту вищої освіти України, другий (магістерський) рівень, галузі знань 22 «Охорона здоров’я», спеціальності 222 «Медицина», відпрацювання основних акушерсько-гінекологічних маніпуляцій на фантомах. Фахівці кафедрального колективу проводять показові лекції, майстер-класи та практичні заняття. Методична робота здійснюється з використанням у навчальному процесі підручників, методичних вказівок та навчальних посібників для студентів та викладачів, виданих у 2017–2020 р.р. українською та англійською мовами. Заняття проводяться з урахуванням сучасних трактувань акушерства та гінекології, при активному застосуванні комп'ютерних програм із контролю знань студентів. Лекції та практичні заняття викладаються із застосуванням новітніх технічних засобів навчання. Робота викладачів над створенням цих програм сприяє підвищенню освітнього потенціалу й рівня професійної підготовки. Великого значення надається самостійній роботі студентів – як аудиторній, так і позааудиторній. Кожен вид навчального процесу на кафедрі враховує виховні аспекти. Клінічні лекції та практичні заняття біля ліжка хворого обов'язково містять елементи деонтології. Кінцеві цілі з дисципліни передбачають набуття знань у плані вирішення професійних задач і вміння студентів надавати невідкладну медичну допомогу при екстремальних станах в акушерстві та гінекології. Засобами контролю є тестові завдання, клінічні ситуаційні задачі, виконання практичних навичок тощо. На кафедрі працює студентський науковий гурток, в якому студенти залучаються до наукової та винахідницької роботи, підвищують рівень знань з акушерства та гінекології. НАУКОВА РОБОТА Наукові дослідження кафедри акушерства та гінекології № 1 ХНМУ спрямовані на оптимізацію діагностики, лікування перинатальних інфекцій у вагітних групи високого ризику; визначення ролі релаксину в преіндукції пологів; оптимізацію діагностики та лікування гіперпластичних станів ендометрія при метаболічному синдромі, визначення нових патогенетичних підходів до діагностики та лікування аденоміозу та ін. За останні роки захищені 2 докторських та 10 кандидатських дисертації, отримано 8 патенти на винахід, 18 патентів на корисну модель, одержано 2 авторських свідоцтва, 12 галузевих нововведень, опубліковано понад 500 наукових праць.
ЛІКУВАЛЬНА РОБОТА Кафедра розташована на клінічних базах КНП ХОР «ОКПЦ» (вул. Маліновського, 4), КНП ХМР «Міського пологового будинку № 3» (вул. Куліковська, 46-А), жіночої консультації (вул. Чернишевського, 20) та Регіонального центра клінічної медицини (площа Конституції, 21). Співробітники кафедри проводять консультації вагітних та гінекологічних хворих у стаціонарах та жіночих консультаціях, виконують діагностично-лікувальні маніпуляції, оперативні втручання. Беруть участь у консиліумах, патологоанатомічних конференціях, «Днях спеціаліста». Щорічно на базах кафедри підвищують кваліфікацію лікарі з інших лікувальних установ. Професор М.О. Щербина – член правління Національної асоціації акушерів-гінекологів України, голова Харківської обласної асоціації акушерів-гінекологів України, член постійної комісії ОЗО з аналізу материнської смертності. Професори кафедри входять до складу численних комісій із розбору випадків перинатальної захворюваності та смертності. ІСТОРІЯ КАФЕДРИ Історія кафедри розпочалася із заснування 1805 року Харківського університету, у складі якого була кафедра повивального мистецтва (з 1835 р. – повивального мистецтва, жіночих і дитячих хвороб, 1863 р. – акушерства та жіночих хвороб із підрозділом дитячих хвороб і клінікою, 1884 р. – акушерства та жіночих хвороб із клінікою). Першим керівником кафедри був ад’юнкт медицини А.Я. Калькау (1805–1811). Методологічне викладання дисципліни започаткував його послідовник І.П. Каменський (1811–1819) у вигляді курсу лекцій і теоретичних занять з опануванням практичних навичок на фантомі. Славетний період в історії кафедри пов’язаний з ім’ям видатного акушера-гінеколога І.П. Лазаревича, який був завідувачем протягом 1862–1885 рр. Він не тільки забезпечив наукове підґрунтя викладанню дисципліни, що сприяло вдосконаленню практичного акушерства, став видатною постаттю вітчизняного та світового акушерства, але й створив Повивальний інститут (1869 р.) для підготовки акушерок. Продовжив розвиток Харківської школи акушерів-гінекологів наступний завідувач кафедри (1885–1902) М.П. Толочинов, який запропонував метод зупинки атонічних маткових кровотеч шляхом тампонади матки, описав клініку незарощення міжшлункової перетинки новонароджених (хвороба Толочинова-Роже). Не зрадили традиціям попередників і наступні керівники: П.А. Ясинський (1902–1903) – автор підручника «Курс акушерства», П.В. Міхін (1903–1912), В.Д. Брандт (1912–1922). 1920 року зі складу Харківського університету вийшов медичний факультет, який після об’єднання з Жіночим медичним інститутом Харківського медичного товариства перетворився на Медичну академію, а потім – Харківський медичний інститут. У той час в інституті відокремилися дві акушерсько-гінекологічних кафедри: госпітальна та пропедевтична (у подальшому – № 1 і № 2). Засновником кафедри № 1 можна вважати М.М. Миронова – завідувача акушерсько-гінекологічного відділення Александрівської лікарні. З його ініціативи 1913 року за проектом О.М. Бекетова в лікарні відбудовано нове триповерхове приміщення, яке стало базою кафедри акушерства та гінекології Жіночого медичного інституту (з 1921 р. після об’єднання в медичний інститут – госпітальна акушерсько-гінекологічна кафедра). М.М. Миронов розробляв напрямки знеболювання пологів, профілактики післяпологових інфекцій, довів рефлекторний механізм виділення молока, заснував Товариство допомоги породіллям.
Протягом 1930–1934 рр. кафедру очолював А.Е. Мандельштам, який здобув всесоюзний авторитет завдяки запропонованим методикам відновлення прохідності маткових труб (перший запропонував використання атмосферного повітря задля визначення їх прохідності), корекції вад розвитку жіночих геніталій (спосіб формування штучної піхви за ректальним методом), оперативних втручань у разі доброякісних пухлин матки та яєчників. Високий рівень наукової, лікувальної та педагогічної роботи на кафедрі забезпечено її керівниками й у подальшому. Це Д.Е. Шмундак (1939–1953), В.Ф. Матвєєва (1953–1966). З 1966 р. до 2011 р. кафедру очолював В.І. Грищенко – академік АН України, директор Інституту проблем кріобіології та кріомедицини НАН України, експерт ВОЗ з питань репродукції людини, який першим на Україні почав застосовувати екстракорпоральне запліднення, перший у світі впровадив метод кріоконсервування сперми й ембріонів людини. З 2011 р. кафедрою завідує доктор медичних наук, професор М.О. Щербина, який продовжує та розвиває основні науково-педагогічні напрямки, закладені на кафедрі. |
